Фото учасників Hach&Match Event
Загальний контекст. Відкриття заходу
Інноваційний брокеридж – одна з ключових ролей EDIH (Європейських цифрових інноваційних хабів). На відміну від інших подібних івентів, в яких також є елементи нетворкингу та матчмейкингу (різноманітні конференції, мітапи, виставки тощо), формат та ідея Hack&Match полягає в дуже сфокусованому сполученні попиту (на інновації) – з готовими пропозиціями рішень. Власне, сама назва Hack&Match означає – а) процеси деталізації та профілювання специфічних бізнес- та юз-кейсів (Hack), й б) сполучення (Match) учасників ринку між собою, – в різних конфігураціях. До цього додається також фінансова складова – «де взяти кошти на ці інноваційні рішення».
Побудова ефективного формату сполучення (брокердижу) всіх 3-х складових – досить складна та кропітка робота організаторів, адже в інноваціях Індустрії 4.0 багато складних аспектів – різноманітність (десятки технологій, ринків та застосувань), складність доступу до промислових замовників, розриви між розробниками, орієнтованими глобальні інновації та місцевими, дещо консервативними індустріями тощо.
Захід 16 грудня мав на меті розкрити запити від 3-х ринкових сегментів – Агрохарчової галузі, Теплоенергетики та ОПК, й сполучити їх з рішеннями провідних провайдерів. Фінансова складова також озвучувалась, але не була головною. Модератор заходу, Олександр Юрчак (СЕО УКА та АППАУ) зробив на початку введення в цей формат та цілі заходу, й представив головних партнерів – проєкт IDEALIST (учасник АППАУ, й звідки власне йде ідея Hack&Match), та консорціум EEN-Ukraine (УКА є учасником), який традиційно підтримує нетворкинг та мечмейкинг МСП. Захід відкрився ключовим виступом (keynote speech) від Наталії Семінської, СЕО Наукового Парку «Адитивні технології», яка представила діяльність парку.
Після обіду також відбувся візит в лабораторії НП. Спеціалізація парку – адитивні технології для медичного протезування, й сьогодні це найбільший R&D центр та інноваційних хаб в цій сфері в Україні. Його особливістю є те, що ветерани війни є не тільки бенефіціарами та користувачами діяльності парку(протези), але й проходять навчання й вливаються в колектив розробників. Учасники заходу отримали сильні враження від відвідування парку. Загалом, діяльність НП «Адитивні технології» – це яскрава демонстрація як поєднання соціальних ініціатив бізнесу, освіти та науки може стимулювати ріст цілого, нового сегменту ринку (медичне протезування), й також значно трансформувати процеси всередині ЗВО, наближаючи їх до конкретних прикладних завдань ринку.
Юрчак Олександр сформулював головний посил з досвіду НП – «чи можемо ми масштабувати цей досвід на інші університети, регіони та прикладні сфери Dual-use?»
Виступи учасників від ринку – головні інсайти
Максим Тютюнник (СЕО заводу мінеральних вод «Галартезіан», експерт АППАУ) відмітив останні тенденції Індустрії 4.0, які вже проникли в агро-харчову індустрію й презентував низку прикладних бізнес-кейсів для харчової промисловості. Просунута обробка даних, та включення алгоритмів машинного навчання є високозатребуваними в застосуваннях як “Аналіз графіків SCADA”, цифрові двійники – симулятори харчового обладнання, а також в процесах планування операцій техобслуговування (План ППР). Згідно думки експерта, який має 20+ річний досвід в інжинірингу та операційній діяльності різних секторів агро-харчової галузі, подібних рішень й досі критично бракує в більшості секторів, й замовники не обізнані з існуючими рішенням на ринку.
Анатолій Корж (директор заводу «Арденз», член Правління Теплоенергетичного кластеру України, далі ТЕУ) представив екосистемний (комплексний) кейс по ринку теплоенергетики. Суть кейсу полягає в тому, що муніципальна (тепло) енергетика в Україні є дуже фрагментованою – це різні джерела генерації, різні рішення та стандарти, різні підходи до впровадження та архітектур, тощо.
Відтак ключова проблема полягає не в наявності окремих технологій (вони є), а у відсутності єдиних, уніфікованих підходів до питань диспетчеризації, управління даними та мереж. Це також питання зрілості громад – технологічної, проєктної та ринкової. ТЕУ формулює запит на створення інтелектуальних міні- та мікрогрідів з відкритими стандартами, що об’єднують різні джерела тепла й обладнання. Ключовий виклик – як перейти від хаотичних модернізацій до керованої дорожньої карти цифрової та зеленої трансформації. Де-факто, ТЕУ формулює екосистемний кейс, який потребує комплексного підходу та системної співпраці низки акторів – технологічних та інжинірингових компаній, розробників, громад, фінансових операторів тощо.
Надія Васильєва (директор Інституту цифрової трансформації й експерт акселератора Brave1) розкрила головні виклики діджиталізації та автоматизації на ринку ОПК. Головні бар’єри в автоматизації оборонних підприємств – не технологічні, а системні: це фінансова нестабільність, закупівлі, регуляторика, ланцюги постачання та кадри – й размо вони блокують цифровізацію продуктів і процесів.
Надія системно висвітлила кожну з проблем – нестабільні доходи та короткі контракти (що унеможливлює планування); складні процедури закупівель та відсутність довгих рамкових контрактів (ламає цифрові ланцюги створення цінності); специфічні ланцюги постачання, кібербезпека та РЕБ формують нові вимоги, які радикально ускладнюють автоматизацію в порівнянні з цивільним ринком; відсутність єдиних стандартів, інтероперабельності та сертифікаційних “швидких треків”, що не дозволяє створювати уніфіковані та високомасштабовані рішення, що є нормою для НАТО; кадровий дефіцит розробників та конкуренція з цивільним ІТ стримують впровадження автоматизації та діджиталізації.
Наскрізний меседж презентації – оборонним підприємствам потрібна не точкова підтримка технологій, а екосистемні рішення – інституційні, фінансові та організаційні, в стандартизації, інакше масштабування та автоматизація залишатимуться фрагментованими.
Виступи розробників та інтеграторів
Лідер ринку у впровадження технологій 4.0, компанія ІТ-Enterprise, представила 2 доповіді – про впровадження агентів АІ в промислових застосування й, окремо, про управлінню виробичими активами (технічне облуговування та ремонти, ТОіР). Роман Яворський, СSO компанії представив цілу низку агентів АІ, які вже широко впроваджуються по різним секторам економіки – від ритейлу й банківської сфери, – до промисловості та ОПК.
Ключові тези виступів Олександра Очкасова (керівника центру R&D й провідного експерта по ТОіР 4.0):
- обслуговування обладнання в МСП досі переважно аварійне й реактивне, тоді як ТОіР має бути інструментом управління, а не “гасіння пожеж”. Excel, досвід майстрів і формальні системи обліку витрат не дають розуміння причин відмов і не підтримують управлінські рішення. Навіть за наявності датчиків і дашбордів дані часто не інтегровані в процеси ТОіР, тому не впливають на планування і надійність. Головні бар’єри впровадження – не технології, а опір персоналу, страх контролю та додаткового навантаження.
- ефективний старт ТОіР для МСП – це мінімальний проєкт – пілот, з використанням вже наявних засобів (мобільні телефони) з діагностикою стану обладнання. В таких пілотах переваги використання є очевидними, й мова не про великі, дорогі впровадження. Водночас, ручне управління ТОіР не масштабується, тому наступний крок – це аналітика, AI та предиктивне обслуговування як логічне продовження базового рівня.
Інжинірингову групу «Техінсервіс» представив Юрчак Олександр (за підтримки Геннадія Кабальського, керівника проєктів групи, який не зміг бути присутнім). Виробнича група «Техінсервіс» є визнаним лідером в будівництві сучасних, високотехнологічних виробництв «під ключ» в агро-харчовій галузі, нафтохімії, енергетиці тощо. Ключові тези презентації:
- Техінсервіс надає послуги повного циклу, – від feasibility study до запуску, експлуатації та сервісу, знімаючи для замовника ключові технічні й інвестиційні ризики. Ключова цінність – глибоке попереднє ТЕО проєктів, що дозволяє або впевнено запускати будівництво, або вчасно відмовлятися від економічно невигідних ідей.
- Компанія поєднує власні технології у зеленій хімії, біопаливі та нафтохімії з інтеграцією європейських рішень, демонструючи здатність реалізовувати складні greenfield-проєкти світового рівня.
- Важливий диференціатор – автоматизація і системи керування розробляються «рука об руку» з технологією процесу.
Резюмуючи, група «Техінсервіс» – це партнер для складних індустріальних трансформацій, де передові розробки, інжиніринг, економіка, технології та цифровізація зведені в єдину керовану модель створення промислових активів.
Демонстрацію цифрових інновацій продовжив керівник Центру обробки даних Метінвест Діджитал Олександр Перхун. Ключові тези доповіді:
- Обробка великих даних та AI в компанії переходять від аналітики до безпосереднього управління виробництвом, енергетикою, логістикою та якістю. У всіх кейсах ключовою проблемою є складні промислові процеси з великою кількістю факторів, де ручне або інтуїтивне управління призводить до втрат, небалансів і перевитрат ресурсів.
- Рішення базуються на поєднанні прогнозних і оптимізаційних моделей (ML, DL, AI, LLM), інтегрованих у реальні виробничі та бізнес-процеси – від доменної печі до глобальної логістики.
- Ефект вимірюється конкретною економікою: від десятків тисяч доларів на цех до десятків мільйонів доларів на рік за рахунок точнішого планування та оптимізації. Ключовий меседж –
Industrial AI у Metinvest – це зріла практика прийняття рішень на основі даних, яка масштабується, дає швидкий ROI та є фундаментом для трансформацій Industry 4.0 – 5.0.
Олександр Степанець, провідний експерт DIH «Центр 4.0 КПІ» відповів на запит Теплоенергетичного кластеру пропозицією системного рішення в цій сфері. Презентація Олександра показала, що технології розумної теплоенергетики в Україні вже доступні – від датчиків і edge-контролерів до AI, цифрових двійників і хмарної аналітики – але ключовими обмеженнями залишаються не технічні, а інші складові – культура замовника, рівень співпраці, проєктна зрілість.
Реальні кейси від DIH (енергомоніторинг у КПІ, розумні сенсори, сонячні станції з AI, цифрові двійники котлів) демонструють перехід від локальної автоматизації до Industry 4.0-ready систем. Головна ідея полягає в необхідності єдиної інтеграційної цифрової платформи, яка об’єднує об’єкти, служби експлуатації, менеджерів, сервісні компанії, регуляторів і громади. Трансформація має відбуватися поетапно: інтеграція (3.0), диспетчеризація, оптимізація (4.0) та створення спільного простору даних для масштабування між громадами. Подібний підхід дозволяє впорядкувати “броунівський рух” нинішнього стану в теплоенергетиці в системну модель, де Теплоенергетичний кластер України виступає носієм стандартів, архітектором ринку та механізмом масштабування змін.
Інші аспекти використання даних, включення алгоритмів АІ демонструвались в презентаціях Володимира Ночвая та Андрія Матвійчука (DIH NOSC-UA), Лев Ванян, СЕО Forthreal розкрив переваги архітектур будованих на мікро-сервісах.
Ознайомитись більш детально з матеріалами заходи можна по запиту на info@edih-kyivhitech.com
Синергія EDIH Kyiv HiTech з EEN для підтримки інновацій та налагодження ділових контактів
Окремо варто зазначити, що організація заходу відбулася за підтримки консорціуму Enterprise Europe Network (EEN) Ukraine, де УКА виступають партнерами. Формат «Hack & Match» був інтегрований у рамки сервісів EEN як інструмент посилення інноваційної спроможності (Innovation support) українських Deep Tech компаній. Завдяки цьому учасники отримали не лише майданчик для пітчингу, але й можливості для цільового метчмейкінгу (matchmaking), що є ключовим сервісом мережі для пошуку технологічних та бізнес-партнерів. Така синергія дозволяє українським інноваторам швидше знаходити ресурси для комерціалізації своїх розробок та готуватися до виходу на Єдиний ринок ЄС (EU Single Market).
Головні висновки та інсайти
Всі підсумки заходу ще будуть обговорюватись серед партнерів EDIH Kyiv Hitech. Між тим, вже можна фіксувати наступне
1. Формат Hack&Match підтвердив свою релевантність ролі EDIH як інноваційного брокера
Захід продемонстрував, що інноваційний брокеридж (Hack + Match) є однією з найскладніших, але водночас ключових ролей EDIH. На відміну від класичних івентів нетворкингу, Hack&Match дозволяє перейти від загального огляду технологій до деталізації реальних бізнес- та юз-кейсів з боку індустрій, що повністю відповідає місії EDIH – зменшувати розрив між розробниками, інтеграторами та замовниками.
2. Ключовий бар’єр інновацій – не відсутність технологій, а фрагментованість екосистем та низький рівень співпраці в них
У всіх трьох сегментах (агрохарчова галузь, теплоенергетика, ОПК) спільним інсайтом є констатація викликів на рівні архітектур, даних, стандартів і правил взаємодії. Тобто, мова не про технічні рішення, а про екосистемні узгодження – спільне проєктування того, як рішення мають поєднуватись, масштабуватись і працювати в реальних галузевих та регіональних екосистемах.
3. Захід наочно підвтердив тезу, яку АППАУ (а сьогодні УКА) просувають вже 5+ років: інноваційні кластери та EDIHs – це два стовпи розвитку регіональних і секторальних інноваційних екосистем
Захід ясно продемонстрував розподіл ролей – галузеві та регіональні кластери (як ТЕУ) формують колективний попит, системні кейси та бачення трансформації секторів. Натомість, EDIHs забезпечують технологічну експертизу, брокеридж, тестування, пілоти, доступ до мереж і програм ЄС.
Синергія кластерів і EDIHs дозволяє переходити від хаотичних, точкових рішень до керованих дорожніх карт цифрової та зеленої трансформації. Приклад GDT Textile та його результати є показовими для всіх розглянутих секторів та їх кейсів.
4. Індустрія 4.0 → 5.0 проявляється через реальні кейси, а не декларації
Виступи IT-Enterprise, Metinvest Digital, Techinservice, DIH Centre 4.0 KPI та інших учасників показали, що AI, цифрові двійники, predictive maintenance, оптимізація процесів – це вже реальність. Й що найбільшу цінність дають не окремі інструменти, а вбудованість у бізнес- і виробничі процеси, тоді ефект вимірюється конкретними економічними показниками (ROI, зниження витрат, зростання ефективності). Разом це формує практичну основу для переходу до Industry 5.0 – людиноцентричної, стійкої та керованої даними індустрій.
5. Екосистемні кейси потребують колективної відповідальності
Особливо показовими стали кейси теплоенергетики та ОПК, де окремі компанії не можуть самостійно вирішити системні проблеми. Тому потрібні спільні стандарти, середовища та громади для тестування пілотів, й довгі рамкові моделі співпраці. Це прямо вказує на необхідність переходу від логіки «продажу рішень та продуктів» чи fast track, – до логіки спільного проєктування ринкових екосистем.
Можливі наступні кроки – орієнтири дій для учасників спільнот
Дирекція УКА, як головний організатор заходу та лідер EDIH Kyiv Hitech щиро дякує всім партнерам та учасникам заходу за якісну підготовку та проведення заходу. Наші пропозиції до продовження:
1. Hack&Match як формат постійних заходів для EDIH Kyiv Hitech – потрібно продовжити цю серію по іншим секторам, приділяючи більше уваги попередньому збору та профілюванням запитів (детальних бізнес-кейсів). Ключові ролі в цьому мають відігравати учасники консорціуму, наші провідні сервіс-провайдери та передові партнери з числа кінцевих замовників. Очевидно, також що Hack&Match можна використовувати як вхідну точку до окремих пілотів, EDIH-сервісів та європейських програм.
2. Для кластерів УКА пропонується перейти на більш системну роботу по створенню екосистемних кейсів – потрібноформувати не перелік проблем, а комплексні дорожні карти трансформації. Як це зробив рік тому TTT Alliance, й сьогодні починає Теплоенергетичний кластер України спільно з EDIH Kyiv Hitech. Партнерам пропонується створення Робочої групи по формуванню такої карти, й це буде важливим наступним кроком в ініціації процесу розробки Дорожньої карти.
3. Для спільноти CoP 5.0 в УКА – необхідно максимально використовувати Hack&Match як практичний майданчик CoP 5.0, де інноваційні рішення «приземляються» в реальні кейси, й де ми можемо спільно й всесторонньо розкривати принципи Індустрії 5.0. Наприклад, кейс НП «Адитивні технології» має дуже багатий спектр 5.0 щодо людиноцентричності, але також трансформацій в ЗВО. Але хтось з експертів має показувати всі ці відтінки, аспекти та нюанси, формуючи масштабовані моделі. До речі, окремі учасники заходу, як ДонТУ (нині в Дрогобичі) приїхали в Київ саме за такими моделями.
Цей захід також показав, що нам потрібна краща інтеграція робочих груп CoP 5.0 з кластерами та учасниками EDIHs. Мова про спільну роботу над типовими архітектурами, моделями даних, шаблонами пілотів і масштабування – це вже дуже потрібно в енергетиці та ОПК. Нова ініціатива що прозвучала в кінці заходу від УКА та TechUkraine – про створення спільного медійного майданчика для Києва та регіону, має посилити ці інтеграційні процеси.
Загалом, цей захід яскраво продемонстрував наявність та дієвість низових інституцій інноваційних екосистем (як кластери, EDIHs та осередки технічних спільнот), але також необхідність кращої співпраці та інтеграції. Ключовий наш посил до всіх партнерів – 2026 має стати роком переходу від експериментів до керованого масштабування екосистемних рішень по критичним індустріям.
Виконавча дирекція УКА
Захід організовано за підтримки проєкту Enterprise Europe Network (EEN) в Україні